"Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: - Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим."
Вкотре перечитую "Річку Геракліта" Ліни Костенко і знаходжу свою приналежність до тих чи інших рядків поетеси. Це ж так просто i, водночас, генiально:
"Самі на себе дивляться ліси,
розгублені од власної краси";
"Осінній вітер відгуляв, затих.
Стоїть берізонька - як в іскрах золотих";
"Буває мить якогось потрясіння:
побачиш світ, як вперше у житті.
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті".
Осінь сьогодні лейтмотивом звучить у всіх думках і почуттях людини. До речі в бібліотеці в нас теж осiннiй "Листопад новинок". Запрошую до перегляду і прочитання.
Книги, представленi на виставцi, подаровані благодiйним фондом "Патрiоти Волинi", з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.
Немає коментарів:
Дописати коментар